Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає,
Де коза туп-туп, 
Там жита сім куп,
Де коза рогом, там жита стогом. 

З Різдва до Водохреща продовжуються веселі зимові святки. Одним із моментів є свято Старого Нового року.

Вихователі Бородянського ДНЗ «Буратіно» вирішили відродити для своїх вихованців звичаї і традиції, пов'язані зі святкуванням Нового року за старим стилем. Один з найвеселіших звичаїв на Щедрий вечір – це водіння по домівках рядженого козою. Адже в народних обрядах коза є символом родючості та багатства.

13 січня 2015 року для дітей дошкільного закладу було влаштовано театралізоване дійство «Водіння кози» з використанням традиційної української атрибутики і символіки. Діти немов опинилися у справжній українській хаті напередодні Старого Нового року, де господар з господинею зустрічали маленьких щедрувальників – дітей середніх та старших груп.
Дітвора, як заворожена, стежила за козою, яка після виконання щедрівок та танців раптом «впала замертво».
Головним завданням господаря та господині було будь-що оживити козу, тому вони негайно послали по лікаря. Не змусивши себе довго чекати, він почав оглядати завмерлу козу. «Воскресіння» кози від зробленого їй уколу – загальний невгамовний захват, який продовжила весела гра з персонажем. Діти співали, танцювали, веселилися на славу.

 

Наступного дня свято продовжилось. Діти всіх груп приходили засівати завідуючу, за що отримували цукерки. Після цього ряжені (працівники садочка) з обрядовими піснями – засіванками вітали своїх колег та вихованців із Старим Новим роком.